ІСТОРІЯ ВНЗ

• Рік створення (первинна назва - Кам'янський політехнікум) 1920
• Реорганізація в Кам'янський робочий технікум 1921
• Реорганізація у вечірній металургійний інститут 1930
• Реорганізація в Дніпродзержинський металургійний завод-втуз 1960
• Реорганізація в Дніпродзержинський індустріальний інститут ім. М.І. Арсенічєва 1967
• Реорганізація в Дніпродзержинський державний технічний університет 1994

Нариси історії

В одному з найкрасивіших районів міста, на високому крутому правому березі Дніпра розташований цілий комплекс будівель сучасної архітектури. Це навчальні та адміністративні корпуси Дніпродзержинського державного технічного університету, єдиного в майже 300-тисячному за населенням місті вузу.

Дніпродзержинський державний технічний університет був заснований 25 квітня 1920 року за рішенням Катеринославського губернського відділу професійної освіти у місті Кам'янському (нині Дніпродзержинськ), де був розташований один з найбільш великих металургійних заводів півдня країни, був відкритий політехнікум - прабатько сучасного технічного університету. Дніпродзержинський державний технічний університет пройшов великий шлях свого становлення, розвитку і розквіту. Політехнікум у 1920р., через рік - робітничий технікум з правом випуску інженерів вузької спеціальності.

Згідно постанови Вищої Ради Народного господарства СРСР від 24 травня 1930р. - вечірній металургійний інститут. Кам'янський вечірній металургійний інститут на початку 30-х років став своєрідним навчальним комбінатом загальносоюзного значення, в якому готувалися висококваліфіковані інженерно-технічні кадри для металургійної промисловості як України, так і всього Союзу.

Велика Вітчизняна війна перервала мирну працю університету. Найцінніше устаткування було вивезено до Магнітогорська та інших міст Уралу, багато викладачів та співробітників університету стали на захист Батьківщини. Збиток, нанесений інституту, був дуже значним. Після звільнення міста почалася велика робота відновлювання і відродження інституту. Поступово металургійний інститут відновив і продовжив свою плідну діяльність.

У 1960р. був реорганізований в завод-втуз і Дніпродзержинський вечірній металургійний інститут ім.М.І.Арсенічєва. В системі заводу-втузу знайшли своє відображення зміни, які відбулися в промисловому розвитку Дніпродзержинська. Зокрема, розвиток хімічних підприємств обумовив прийом за спеціальностями: хімічна технологія твердого палива, автоматизація і комплексна механізація підприємств хімічної промисловості. Надалі спеціалізація підготовки інженерів за системою заводу-втузу змінювалася, але металургійний профіль продовжував переважати.

Подальший розвиток вузу викликав необхідність нового будівництва. У 1967р. зведено новий навчально-лабораторний корпус (№3), а у 1968р. був зданий в експлуатацію студентський гуртожиток.

Все більше назрівали умови для реорганізації Дніпродзержинського вузу. З'являються нові спеціальності: металургія і технологія зварювального виробництва, технологія неорганічних речовин і хімічних добрив; електропривід і автоматизація виробничих процесів; технологія машинобудування, металоріжучі верстати і інструменти та інші. Вуз фактично втрачає свій металургійний профіль.

У травні 1967 року Дніпродзержинський інститут завод-втуз було реорганізовано в індустріальний інститут ім. М.І.Арсенічєва. На п'яти його факультетах - металургійному, технологічному, хіміко-технологічному, вечірньому і загальнотехнічному навчалося близько 5 тисяч студентів. Підготовка інженерних кадрів в інституті велась за чотирма напрямками: металургія, хімія, машинобудування й енергетика.

Період 60-х - першої половини 80-х років характеризувався ростом матеріально-технічної бази інституту, появою нових напрямків у підготовці фахівців і наукових досліджень. Головна лінія розвитку інституту виявилася в рості його, як вищого навчального закладу і наукового центру.

У 70-ті роки інститут увійшов, очолюваний новим керівництвом. Ректором інституту став Логінов Володимир Іванович. За майже 25 років його перебування на посаді ректора, з 1963 по 1988 рр. вуз виріс майже втричі: були побудовані нові сучасні учбові корпуси №3, №5, №6, №7. Вуз із невеликого регіонального заводу-втузу перетворився у великий сучасний індустріальний інститут республіканського та союзного значення.

Вступаючи в кожне нове десятиріччя Дніпродзержинський індустріальний інститут ставив перед собою завдання, над виконанням яких працювали професорсько-викладацький склад, студенти, співробітники.

У 70-ті роки Дніпродзержинський ордена Трудового Червоного Прапору індустріальний інститут ім. М.І.Арсенічєва у своєму складі вже мав шість факультетів: металургійний, хіміко-технологічний, вечірній, загально технічний.

Навчально-виховну і наукову роботу у вузі здійснювали 30 кафедр, на яких працювали 4 доктори наук, професори; 110 кандидатів наук, доцентів; більш 140 викладачів без вчених ступенів.

У 1968р. В.І.Логіновим було засновано великий музей історії вузу.

На початку 80-х років був відбудований і введений в дію навчально-аудиторний корпус №6.

До середини 80-х років розвиток інституту продовжувався. Фундамент для розвитку матеріальної бази і розширення профілів підготовки спеціалістів, закладений у 60-70 роки, дозволив планомірно, за декілька років відкрити нові спеціальності та ввести в експлуатацію новий комплекс. У ці роки індустріальний інститут став провідним вузом у когорті металургійних вузів республіки, сформувався великий висококваліфікований професорсько-викладацький склад, чітко визначилися основні напрямки навчально-методичної, науково-дослідної та виховної роботи, сформувалися основні кафедри і факультети, склалися певні традиції і звичаї всього колективу вузу.

У 1988р. ректором університету став А.П.Огурцов. Його комплексний підхід до розв'язання актуальних проблем вузівського життя дав можливість поступово трансформувати університет до якісно нового рівня.

27 жовтня 1993р. Колегія міністерства освіти України ухвалою надала Дніпродзержинському індустріальному інституту статусу Державного технічного університету.

Вуз почав відкривати нові гуманітарні і технічні спеціальності: прикладну математику, правознавство (промислове право), машини і апарати харчових виробництв, металургія і хімія рідких та розсіяних металів тощо.

У вересні 1994р. створено економічний факультет.

За історію свого існування технічний університет накопив великий досвід підготовки висококваліфікованих фахівців. За цей час він надав вищу освіту понад 40 тис. чоловік. В вузі завжди працювали і працюють сьогодні досвідчені фахівці, педагоги і вчені. Так, наприклад, в інституті плідно працювали знаменитий у світі металург, з часом академік, віце-президент АН СРСР І.П.Бардін, професор І.О.Андрєєв (сталеплавильник), доцент Б.А.Брилліантов (доменщик), доцент Б.М.Полєтаєв (теплотехнік), професор, завідувач кафедрою Е.В.Цуканов (енергетик), завідувач кафедрою математики П.І.Рубанов.